ПРОТОКОЛ про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті на офіційному веб-порталі ВР України [перейти]

ПРОТОКОЛ про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті на веб-порталі Єврокомісії [перейти]

Починаючи з 2001 р. процедура здійснення стратегічної екологічної оціни законодавчо закріплена як обов’язкова в країнах ЄС Директивою 2001/42/ЄС про оцінку впливу окремих планів і програм на навколишнє середовище, ухваленою Європейським парламентом і Радою Європейського Союзу 21 червня 2001 р. Підсумки проведення процедури СЕО можуть бути узагальнені у вигляді підготовленого екологічного звіту, в якому визначено ймовірні суттєві впливи на навколишнє середовище і обґрунтовані альтернативи пропонованої плану або програми. Громадські та природоохоронні органи повинні отримати інформацію та консультації щодо проекту плану чи програми та підготовленої екологічного доповіді. Положення Директиви розвинуті в Протоколі про стратегічну екологічну оцінку (Протокол про СЕО) до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті (Конвенція Еспо).

Для України особливо важливо, що протокол був затверджений 21 травня 2003 р. в м. Києві, на 5-й Всеєвропейській конференції міністрів охорони навколишнього середовища "Довкілля для Європи". У зв’язку з цим в публікаціях він згадується як "Київський Протокол". Документ набув чинності 14 липня 2010 р. Україна ратифікувала цей документ тільки 1 липня 2015 р. Відповідно до нього, "Стратегічна екологічна оцінка" означає оцінку ймовірних екологічних наслідків, зокрема пов’язаних зі здоров’ям населення, яка поєднує визначення сфери застосування екологічної доповіді та її підготовки, забезпечення участі громадськості й консультацій, а також урахування в плані чи програмі положень екологічної доповіді та результатів участі громадськості й консультацій. СЕО проводиться стосовно планів і програм, які готуються для сільського та лісового господарства, рибальства, енергетики, промисловості (зокрема гірничодобувної), транспорту, регіонального розвитку, утилізації відходів, водного господарства, зв’язку, туризму, планування розвитку міських та сільських районів або землекористування, і тих, які встановлюють структуру для згоди стосовно майбутнього розвитку проектів, перелічених у додатку І, та будь-яких інших проектів, перелічених у додатку II, що згідно з національним законодавством вимагає оцінки впливу на навколишнє середовище.

Процедура СЕО є важливим і дієвим інструментом імплементації екологічної складової в планування і реалізацію стратегій та програм соціально-економічного розвитку, просторового розвитку країн і регіонів світу. В багатьох з них процедура СЕО законодавчо закріплена як обов’язкова ланка розробки, опрацювання і реалізації стратегій та програм просторового розвитку, окремих видів економічної діяльності тощо. Процедура СЕО застосовується в країнах ЄС вже багато років. Практично кожна з країн Європейського Союзу накопичила власний досвід і методологічну базу здійснення СЕО, спираючись, при цьому на єдину регламентуючу законодавчу базу. Незважаючи на суттєві напрацювання як у галузі охорони навколишнього середовища, так і в галузі планування територій, ратифікацію і часткове виконання Україною вимог численних міжнародних конвенцій, механізм здійснення стратегічної екологічної оцінки (СЕО) досі залишається на початковій стадії впровадження.

Текст з видання
Європейський досвід включення екологічних вимог у систему територіального планування України
(методичні аспекти) / Л.Г.Руденко, Є.О.Маруняк, Ю.М.Палеха та ін.:
під ред. Л.Г. Руденка. – Київ, 2016 – 36 с.